«Діти – дзеркало батьків»

Доброго дня, шановні батьки! Ми раді вітати Вас сьогодні на заході присвяченому Дню початкової освіти.

Загальновідомо, що становлення повноцінної особистості дитини залежить насамперед від системи стосунків у сім’ї. “Всі ми родом з дитинства”, “Все – і хороше, і погане – людина одержує в сім’ї”. Ми спробуємо з вами сьогодні знайти правильний шлях у спілкуванні з дітьми.

Розпочнемо ми наше заняття з вправи на знайомство.

Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

Мета: познайомити учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.
Хід проведення
Тренер пропонує підводитися тих людей які вважають, що це стосується їх:
- встаньте ті, у кого чорне волосся;
- встаньте ті, хто має гарну посмішку;
- встаньте ті, хто має доньку;
- встаньте ті, хто має сина;
- встаньте ті, хто вважає себе гарною матір’ю
- встаньте ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад.
Привітайте один одного оплесками.

Вправа "Очікування"

Мета: визначити сподівання та очікування учасників від роботи в групі.

Обладнання: прикріплений плакат "галявина".

Учасникам роздають стікери, вирізані у формі квіточок і психолог просить написати на них свої очікування, прочитати і приклеїти на плакаті, на якому зображена галявина.
Вправа «П’ять найважливіших подій у моєму житті»
Наше життя складається з подій радісних та сумних, важливих і не дуже. Я пропоную вам пригадати і назвати п’ять значущих подій у вашому житті.
Дякую, ви назвали багато різних подій, це й перше кохання, і закінчення інституту, і весілля, але у кожній родині найважливіша подія – народження дитини.
Ми розуміємо Василя Сухомлинського, який писав: «Дитина – моє друге серце, моє друге єство».

Питання для обговорення.

Чи важко було відповідати на поставлені запитання? Чому?

Вправа «Я мрію, що моя дитина…»
На промінчиках сонечка потрібно написати продовження речення «Я мрію, що моя дитина…». Після презентації кожного побажання, психолог прикріплює сонечка на символічне небо мрій.
А хто може здійснити ваші мрії? Ви. Саме ви допоможете дитині стати хорошою людиною. Для цього потрібно запасатися терпінням, наполегливістю, працьовитістю. Надавати дитині позитивний приклад. Адже дитина – це ваше віддзеркалення. І головне, потрібно все це робити з основним помічником – вашою любов’ю.

Питання для обговорення.

Чи важко було продовжити речення? Чому? В чому виникли труднощі?
Історія для натхнення
Мета: показати важливість батьківського часу для дитини та сприяти усвідомленню ролі батьківства на ціннісно-емоційному рівні.
Хід проведення:
Тренер розповідає історію для натхнення:
„ Якось один чоловік повернувся пізно додому з роботи, як завжди втомлений і знервований та побачив, що на порозі його чекає п’ятирічний син.
- Тату, можна в тебе щось спитати?
- Звичайно, що сталося?
- Тату, а яка в тебе зарплатня?
- Це не твоя справа! - обурився батько. - І навіщо це тобі?
- Будь ласка, ну скажи, скільки ти отримуєш за годину?
- Ну, взагалі, 50. А що?
- Тату, - син подивився на нього знизу вверх дуже серйозними очима.
- Тату, ти можеш мені позичити 30?
- Ти запитував лише для того, щоб я дав тобі грошей на якусь дурну іграшку? – закричав той. - Негайно йди до себе в кімнату і лягай спати! Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшенно втомлююсь, а ти себе так поводиш. Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері.
А його батько продовжував стояти на порозі та обурюватися проханням сина: „ Та як він сміє питати мене про зарплатню, щоб потім попросити грошей?”
Згодом він заспокоївся і почав роздумувати: „ Може йому й дійсно щось дуже важливе потрібно купити. Та грець з ними, з тими трьома сотнями, адже він у мене ще ні разу не просив грошей”.
Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син уже був у ліжку.
- Ти не спиш, синку, - запитав батько.
- Ні, тату, - відповів хлопчик.
- Я, здається, тобі дуже грубо відповів, у мене був важкий день, просто зірвався. Пробач мені. Ось тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів на ліжку та посміхнувся. Ой, тату, дякую! – радісно вигукнув він. Потім хлопчик заліз під подушку і дістав декілька зім’ятих банкнот. Його батько, побачивши, що в дитини вже є гроші, знову обурився. А малюк склав всі гроші разом, ретельно перерахував купюри і подивився на батька.
- Навіщо ти в мене просив грошей, якщо вони в тебе вже є? – пробурмотів той.
- Тому що в мене було недостатньо. Але тепер мені як раз вистачить, - відповів хлопчик. - Тату, тут рівно 50. Можна я куплю годину твого часу? Будь-ласка, прийди завтра з роботи раніше. Я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами”.
Я дякую Вам, я впевнена що після сьогоднішньої зустрічі останні слова ніколи не промовить ваша дитина.
Рефлексія:
- Чи сподобалося заняття?
- Що давалося виконувати легко?
- В чому виникали труднощі?
- Які емоції від тренінгу?

Поради батькам ( пам'ятки).